Кадровий дефіцит змінює економіку промислової автоматизації. Якщо раніше окупність роботів розраховували переважно через економію на оплаті праці, сьогодні підприємства дедалі частіше оцінюють втрати від простоїв, невиконаних замовлень і нестачі персоналу.
Про це говорили на конференції «Код економіки: Як цифрові технології змінюють продуктивність, стійкість і конкурентність української економіки» під час панельної дискусії «Від ERP до AI: як цифрові технології здатні змінити українську промисловість».
До обговорення долучився Михайло Ганчук, співвласник групи Промавтоматика, який поділився досвідом компанії у сфері автоматизації виробництва, роботизації та розвитку кадрового потенціалу.
Роботизація виробництва: новий підхід до окупності
Як зазначив Михайло Ганчук, керівники підприємств дедалі частіше ухвалюють рішення про роботизацію, виходячи з недоотриманого прибутку та ризику зупинки виробничих ліній. Навіть автоматизація окремої повторюваної операції може усунути залежність цілого виробничого процесу від наявності працівників на конкретній ділянці.
Тому під час розрахунку окупності роботизації варто враховувати не лише вартість обладнання та економію на оплаті праці, а й втрати від простоїв, обмеження продуктивності та невиконання виробничого плану.
Кадровий дефіцит як стимул до автоматизації
У Групі Промавтоматика кадровий дефіцит уже три роки поспіль посідає перше місце в карті бізнес-ризиків за сукупністю ймовірності виникнення та можливих наслідків.
Компанія працює над цим викликом комплексно: розвиває співпрацю із закладами освіти, залучає молодь до виробництва, інвестує в підготовку спеціалістів та впроваджує технології автоматизації.
Один із прикладів роботи з майбутніми кадрами — проєкт «Майбутнє України 14+», у межах якого 36 підлітків отримали перший офіційний досвід роботи на виробництві.
Водночас роботизація дозволяє зменшувати залежність виробничих процесів від дефіцитних трудових ресурсів і спрямовувати працівників на завдання, які потребують кваліфікації, досвіду та прийняття рішень.
Від цифровізації процесів до використання штучного інтелекту
Окрему увагу учасники дискусії приділили цифровій трансформації промисловості — від впровадження ERP-систем до використання штучного інтелекту.
Ефективне застосування AI потребує якісних даних і структурованих процесів. Саме цифровізація створює основу для подальшої автоматизації, аналізу виробничих показників та оптимізації управлінських рішень.
За оцінкою Михайла Ганчука, одним із найбільш перспективних напрямів практичного використання штучного інтелекту сьогодні є дослідження та розробка (R&D). AI допомагає аналізувати інформацію, перевіряти гіпотези та прискорювати пошук технічних рішень.
Для промислових підприємств важливо впроваджувати цифрові технології не як окремі інструменти, а відповідно до конкретних виробничих потреб.
Продуктивність як основа конкурентоспроможності
Цифровізація та роботизація української промисловості поступово переходять із категорії перспективних інвестицій до практичних інструментів забезпечення стабільної роботи підприємств.
Для бізнесу ключове питання полягає не в кількості встановлених роботів чи впроваджених цифрових систем, а в результаті: наскільки технології допомагають зменшувати простої, підвищувати продуктивність і виконувати виробничі плани.
Саме здатність ефективніше використовувати наявні ресурси визначатиме конкурентоспроможність українських виробників на внутрішньому та міжнародних ринках.
